Купить наркоту Каменск-Шахтинский Псилоцибиновые грибы

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Ой, братаны, я вам расскажу одну историю, в которой я как-то закупился закладками и решил запуститься с парашютом в стрингах! Это было что-то сумасшедшее, я вам говорю!

В общем, как-то раз я решил погрузиться в эту тему наркотиков и поставил себе цель – обдолбаться на полную катушку, бро! Взял с собой деньги и отправился на старую проверенную точку, где можно было купить всякие стимулы.

Подкатываю я к этому месту и вижу свой старый друг Артема, который и сам уже сел на иглу. Как раз в это время он там кекс себе нашарил и приперся в аптечку, чтобы сделать себе лайбу. Я ему хотел попозже позвонить, чтобы закупиться у него, но тут самому повезло – лежит у него в аптечке эти обдолбыши с кодеином! Он же знает, что я в теме, и мне предложил попробовать одну такую штуку. Я не задумываясь, решил попробовать, ведь всякому мужику нужен стимул в жизни, а я давно в нее запал!

“Артем, братан, спасибо тебе, ты космический чувак! Я же знал, что на тебя можно положиться! Теперь я точно буду под градом восторженных вздохов красивых леди, они будут влюбляться в меня с первого взгляда!” – кричу я от радости.

Ну, в общем, мы с Артемом решили сразу же опробовать эти закладки с кодеином. Было уже поздно, поэтому мы поехали на ночной островок, чтобы и веселье было и безопасно. От природы никогда не отказываюсь, а ведь в стимуляторе лучше всего с горшками водки зашиться!

Вот мы и прилетаем на островок, я в стрингах, Артем в синей шапочке. Ах да, обязательно на такие дела надо одеваться, чтобы все было по-криминальному! Ну выходишь ты на пляж, поднимаешь парашют и прыгаешь! Пока плывешь вниз, видишь все эти волны, красивые звезды, разноцветные фонтаны фейерверков! Вокруг тебя все светится и ты в полной экстазе!

Собственно, не знаю сколько времени мы пробыли на этом острове, но это было просто охуительно! Мы просто тусили, говорили о жизни, смотрели свет, наблюдали, как звезды перебираются в небе. У нас была какая-то своя область, где все было волшебно!

Но в один момент, когда я смотрел в одну зеленую звезду, перед глазами начался цветопередачный калейдоскоп! Я запаниковал и, оглядевшись, понял, что меня обволакивает какой-то яркий свет, который стал все сильнее и сильнее!

Я пришел в себя на траве, Артем сидит и смеется до слез!

“Братишка, ты вообще не представляешь, какой ты был! Ты реально прыгал с этим парашютом в стрингах! Весь пляж смотрел, все смеялись, это просто был шок!” – говорит он и продолжает смеяться.

Блин, я не знал, что меня все видели, ладно, хоть смеху народу хватило, а то ведь могли и на весь островок заявление написать!

Ну, короче, мы выжили и вернулись на материк. Я был всякий, но пиздец как блаженным! Слава богам, что нам ничего не стало, а то нарываться на такое без подготовки – это же вообще не айс! Когда я теперь смотрю на парашют, у меня сердце начинает биться сильнее, а я вспоминаю всю ту красоту, которую видел во время своего полета!

Ну вот такая история, друзья! И помните, стимулы – это круто, но только когда они безопасные и с кайфом!